- набучавілий
- -а, -е, діал.Дієприкм. акт. мин. ч. до набучавіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набучавілий
Смотреть что такое "набучавілий" в других словарях:
набучавілий — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
набухлий — 1) (збільшений в об ємі внаслідок насичення вологою), набряклий, розбухлий, набубнявілий, набучавілий 2) див. набряклий 1) … Словник синонімів української мови
